Моя матусю, голівОнько сива,
Як час летить зриваючи листки,
А ти ж була красива і щаслива,
Як вишні молоді колись цвіли.
Для тебе праця квітла у городі,
А замість хризантем – урожаї…
І незалежно при якій погоді,
Ти слухала щаслива солов’ї.
Ходила боса по стерні колючій,
Співала, вишиваючи рушник,
І підливала квіти біля хати,
Завжди у тебе гарний був квітник.
А пиріжки, які пекла до свята,
Напевно найсмачніші на землі…
Любила працю і була завзята,
Бо недаремно мала мозолі.
Пройшли роки, тебе тепер немає,
Садки цвітуть без тебе, як колись,
Та образ твій над хатою літає,
Прошу тебе, матусенько, приснись!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424273
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.05.2013
автор: Віталій Назарук