Кров, що стигне в жилах,
Розжену війною, наче сон.
Через віки палає той вогонь,
Варягами привезений в вітрилах.
Знайду щита, закинутого мною
І меч, під дубом схований, візьму.
На супостата в кривавий бій піду.
З останнім подихом полишу зброю.
Свобода шепче не здаватись,
Вторить їй Гордість криком.
Ех, розігнати б жирні пики…
Живим не дамся у ярмо.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424198
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 11.05.2013
автор: Apis