не треба вже отих словечок,
що лунали завжди, вдень і вніч.
давай загасимо свічечку,
і нехай вогонь уж не летить всебіч.
давай забудемо про все , що було
про щоденні вечірні посиденьки
тай у серці все уже загуло,
тай пам ятати уже лєньки.
я не заплачу,
ні , не треба,
й твоїх сліз я бачити не хочу.
то усього лиш воля неба,
це тимчасово,
але знай, все було щиро...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423946
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.05.2013
автор: День