Від спогадів- піску жменя.
Від почуттів- попелу пучка.
Щоби забуть твоє ймення,
Я викину в ніч каблучку.
Від сліз- посивілі вії.
Від суму- зорані зморшки.
Моїх думок суховії
Спалили неба волошки.
Від серця- крихти граніту.
Від крові- липкі згустки.
І грають нерви сюїти,
Зірвавши щастя пелюстки...
*
Та дотик рук незвичайний
Збере до купи краплинки;
Проллється дощ життєдайний-
Знов проростуть насінинки...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423805
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.05.2013
автор: Любов Ігнатова