По зеленій травичці, що так пахне медовими сонечками,
Я ступаю босими ступнями та думками до тебе спішу.
Стану поруч з тобою, схилюся в поклоні перед могилами:
Сум і радість, здобуток святої Перемоги, навпіл розділю.
І пробереться світло яскраве крізь сліпо навислу хмарку,
Вітерець колисатиме незмінний піднесено-слізний набат.
Лунатиме музика, на старій алеї тінистого парку,
Ми стрінемо: збережених долею, зранених війною солдат.
09.05.13
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423794
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.05.2013
автор: Валентина Ланевич