Війна – це найбільше жахіття,
Руїни і кроволитт́я.
Мов буря надламлює віття,
Так ломиться л́юдське життя.
Невинні лягають в могили
Заради амбіцій вождів,
Що віру узяли на вили,
Намножили сиріт і вдів.
Час рано чи пізно накаже
Усіх, хто безчинство чинив.
Хай мертвий уже не розкаже -
Отой, що свій край боронив.
Він ангелом в небі літає,
І тішиться – мир на землі.
Історія все пам’ятає.
Хоч висохла кров на ріллі.
Вклоняюсь усім я загиблим,
Тим, кого торкнулась війна.
Хай в пам'ять вкарбується сріблом:
«Найвище є – людське життя!»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423767
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 09.05.2013
автор: Крилата (Любов Пікас)