Така жага життя, що хочеться померти,
Піти у вічність, з пам'яті все стерти,
Земне, наболене, та навіть й дуже світле...
І не хворіть, не нудить білим світом.
Не бачити бузку що квітне біля хати,
Моїх малесеньких янге́ликів-дівчаток,
Доньку і сина, і маленьку Кіру...
Піти зі світу у всесвіт з миром.
Така жага життя, що хочеться летіти.
У безкінечну даль, за обрій світу.
Та все ж прошу у Господа краплину часу,
Любов здобути, як душі окрасу.
Побути між людьми, пізнать їх біль і щастя,
Від ближніх, по потребі, відвести ненастя,
Приборкати в собі злобу й гординю,
Жага життя, - я так живу віднині.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423571
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 08.05.2013
автор: @NN@