Вбивай себе! Поезію не руш!

Це  смак  життя:  він  болісно-гіркий,
Отруєний  сигарами  й  абсентом,
З  тонким  французьким  ароматом  смерті  -  
Сплелися  в  ньому  муки  і  квітки…

Сьогодні  світ  –  модерний  Вавилон:
За  часом  треба  бігти  на  підборах,
І  в  храм  іти  у  сукні  від  «Діору»...
Ти  індивід?!  До  біса!  Ти  шаблон!

І  завтра  день  –  і  сотні  нових  душ,
Які  з  твоєю  стрінуться  -  в  онлайні,
Кохання,  бій  і  зрада  –  віртуальні!
Вбивай  себе!  Поезію  ж  не  руш...

Топи  натхнення,  заморожуй  рух,
Губи  свій  світ  у  просторах  верлібрів.
Ця  крига  слів  мистецтву  не  потрібна.
Вбивай  себе!  Поезію  не  руш!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423483
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 07.05.2013
автор: Lady Christianna