Де ти, весно красна,
Лебедя згубила?
Біля очерету
Хмаронька осіла.
Ой не плач лебідко, серцем не тужи,
Своє біле пір’я щемко бережи,
Очерет не сховище, там його немає,
Почекай на вЕсну, вже зима зникає!
Розпростала крила,
Зранку на зорі,
Здалеку біліла,
У своїй красі.
Ой зустрівся лебедь, обнялись крильми
Обмінались серцем- не буде журби!
Дивишся й любуєшся-вірна їх любов
В неї його серце, в нього її зов!
Розпростала крила
Вже весна цвіла
Лебединка біла
Лебедя знайшла!
Піднялися крила,зранку на зорі,
Здалеку біліли, у своїй красі.
Заплелися крилами,у парі пливуть,
Серденька вітрилами, їх у даль несуть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423407
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.05.2013
автор: горлиця