я часом хвора ранками зомлілими.
морозною – аж до тремтінь – росою.
по грудях - реп ́яховими цвітіннями.
та не тобою, друже, не тобою.
я часто хвора пообіднім затишком.
чи ситцем втомлення змарнілого покрою.
чужих присутностей, чужих прихилень надлишком.
лиш не тобою, віриш, не тобою!
і понад вечір, я хворію кволістю,
хворію гуркотом причинного прибою.
але загублена вночі між складок простені –
від всіх захована, хворію знов тобою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423230
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.05.2013
автор: kappa