[color="#ff0000"]Моє кохання приречене на страту
На життя злиденне у пітьмі
Воно зійшло з дистанції до старту
Воно пливло на зламанім човні
[/color]
[color="#f00000"]Я не можу Купідона покарати
За невлучний постріл у мішень
І нема чого мені тепер віддати
Окрім душі пустих кишень
Для любові ешафот збудований
Не вистачає помаху катівської руки
В уяві сюжет вже намальований
Кидатись пізно навтьоки
Терпіння чаша переповнена по вінця
Ще трохи й переллється через край
Люди, на виставу подивіться!
А ти, музико, щемне* щось заграй
[/color]
[color="#f00000"]Ще хвилина. І рубікон перейдено назавжди
Я всі нитки з коханням обірву
Згубної позбудусь влади
І сестру - свободу міцно обійму[/color]
© Леся Приліпко, 06.05.13
*щемне – хвилююче, жалісливе
[color="#f00000"][/color]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423120
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.05.2013
автор: Леся Приліпко-Руснак