Душа тріпоче у тривозі,
Йду до матусі по дорозі,
Котяться сльози відчаю, жалю,
Христос Воскрес все промовляю.
Вічний відпочинок благаю у Бога,
Життєва, важка була в мами дорога,
Земні турботи давно вже позаду,
Як же сльозам своїм дати раду.
Тиша кругом, птахи лиш співають,
Воскресіння Хрестове благословляють,
Багато новин є в мене, мамо,
Адже від нас ви пішли дуже рано.
Мрії здійснились ваші, матусю,
Дійсно це так, я не хвалюся,
Вищу освіту мають онуки,
Я працювала не склавши руки.
Щоб ви раділи за них із неба,
Більшого щастя для мене не треба,
Нема вороття і ніколи не буде,
Христос Воскрес! Лунає всюди.
http://antonina.in.ua/index.php/matusi/207-vichnij-vidpochinok.html
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423107
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.05.2013
автор: Антоніна Грицаюк