Важкий ніс хрест. Цвіла весна.
Душа наповнена любов'ю вщерть.
Та до видовищ жадібна юрма
Не доросла до надлюдських пожертв.
...Пройшли віки. А істина сумна:
Не осягнути людям жертви Бога.
Бездухі, а чи горе від ума,
Але до Нього ой важка дорога...
Посвятять паску, крашанки і сіль,
Й вино, що схоже на Ісуса кров...
А Він, напевне, не цього хотів,
Коли самотній на Голгофу йшов...
Бажалося, щоб люд запам'ятав:
Син Божий згинув за НАРОД і ВІРУ.
Не зрадив БАТЬКА. Смерть Ісус прийняв,
Як і належить справжньому Месії.
Лунає у соборах і церквах:
Тих, хто ПОКАЄТЬСЯ , чека спасіння!
Тож хай цвіте у душах і в серцях
Любов, і Віра, й Світле Воскресіння!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422920
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 05.05.2013
автор: Лариса Журенкова