Ніколи не вірила у випадковість,
Усе снується так, як повинно.
Напишемо ми іншу повість,
А час летить, мчиться невпинно.
Ця сторінка не стала останньою,
Я наступну для себе перегорнула.
І весною теплою, ніжною, ранньою,
Лагідні промені сонця відчула.
Зазначу, що життя вміє дивувати,
Наш почерк безсилий у певні моменти.
Ні, потрібно і варто щось планувати,
Та доля сама відправляє конверти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422758
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.05.2013
автор: Lili