В маленькому храмі, як завжди,...аншлаг,
Там ніде яблуку впасти.
Тісно, ой тісно. Як же ру́ку піднять,
Щоб хрест на себе накласти.
Сьогодні, мов дві тисячі літ назад,
Христа розпинають люди...
А Плач, незабутній Матері плач,
Дівчатка читати будуть.
Читають уже, комочок у гру́дях,
Боюсь, що ось-ось заплачу.
Дівчатко біжить. Закінчилась служба.
Ри́дма - рида́, а не́ плаче.
Чом гірко ридаєш? (Це все неспроста...)
Сьогодні читала добре.
Мені, мені...Дуже шкода Христа,
І ручки до серця горне.
......................................................
Одна з чотирьох. Найчистіша душа...
Відчула... Вже не забуде.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422646
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 04.05.2013
автор: @NN@