Навіщо приходиш до мене у сні,
Скільки літ з тих пір минуло,
Табунами мчаться коні - дні,
А кохання далеке заснуло ?
Де мені взяти того спокою ?
Чим лікувати серця рани ?
Хоч відшуміла пристрасть рікою,
Зараз інші лиця, екрани...
Чому так вийшло, скажи - чому ?
Не можу збагнути одразу,
Кому було потрібно, кому ?
Розбити кохання повну вазу...
Невже почуття у чомусь винні,
Що так їх доля зневажає,
Як у саду лежать яблука винні,
Їх ніхто на жаль не збирає...
Та живу помалу, якось по інерції,
Стараюсь бути хоча б не на дні,
Хіба що пам"ять переношу в проекції,
І чекаю побачення з Тобою у сні...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422297
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 02.05.2013
автор: Мандрівник