Світлій пам’яті батька, учасника
Другої світової війни, присвячую
Європа чорніла від горя,
Земля під ногами горіла.
Ні синього неба, ні моря
Фашистська орда не жаліла.
У вир того пекла страшного,
Мій батьку, Вас доля послала.
Їй було зовсім не до того,
Що вдома родина страждала.
Втрачали Ви друзів по зброї,
Які на світанках вмирали.
Ви вижили в тому двобої –
В Берліні весну зустрічали.
Радянський солдат повернувся
Додому у славу покритий.
Фашизму – кінець. Залишився
Німецький народ працьовитий.
В часи повоєнні нелегкі
Прийшлось рукава засукати:
І німцям, і нашому брату
Країни свої будувати.
У вічність відносять печалі
Лелеки й курличуть над Вами…
Європа росте усе далі,
А ми залишились «хлопами».
Хоч вміємо ще працювати,
Та щастя не вдома шукаєм –
Тепер по слідах Ваших ратних
Ми знову в Європі блукаєм…
18-19.04.2005р. м.Сетубал (Португалія).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422179
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 01.05.2013
автор: Сетубальський