Не знаю де, але в житті є сенс…

Аж  жити  знову  захотілося…
Не  знаю  де,  але  в  житті  є  сенс!
Ті  посмішки,  що  у  душі  десь  крилися,
Осяяли  усе  навколо  до  небес.
Полярну  ніч,  яка  жила  в  душі,
Змінив  весняний  сонячний  світанок…
Я  тут  перебуваю  на  межі,
Де  непроглядну  тьму  перемагає  ранок.
Не  знаю  чому…  Але  світ  мій  ожив.
Я  чую  радість  навіть  в  цілковитій  тиші!
Щоб  не  було,  шукаю  всюди  Позитив…
Зірки  чомусь  чарівніші,  коли  немає  криші!:)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421719
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 29.04.2013
автор: Замріяна...♫