Майбутня мама йде на передачу-
Пораду хоче від людей почуть.
Згвалтована й вагітна,гірко плаче,-
Її важкії спомини гнітуть.
Говорять люди-чи лишить,чи вбити
Життя нове.бо в тобі воно є!
І ти його не можеш не любити
Таке беззахисне дитя твоє!
Ти.бідненька,не знаєш що робити?
Та в тебе ж ноги,руки,голова!
Ти чуєш, бачиш, можеш говорити...
В тобі-МАЙБУТНЄ,значить ти- жива!
Бувало, десь ,в чужому світі
Був дім, діток нещасних повен.
Там ще й глухого хлопчика родили
І це був Людвиг ван Бетховен!
А скільки сиріт в повоєнні роки
Лишались в голоді і виростали!
Виносили з життя гіркі уроки,
Все ж вижили,начальниками стали!
Тобі розкажуть "слушнії" поради:
-Свою дитину викиньте й забудьте!
-У нього можуть бути важкі вади!
-Ідіть в лікарню-його розчленуйте!
Чоловіки тобі бажають "щастя",
Тебе й не слухають,(бо хто ти для них є?)
Ще й в лікаря поради,як напасті-
Як знищити дитя твоє!
Ну, що сказати? Нелегка наука-
Чим виправдати чоловічу лють?
Жінки ж дітей народжують у муках!
Чоловікам приносять і дають!
Ніхто не відає,що дитя бідне чує,
Ховається і плаче в животі!
Передчуття важкі його катують,
Звучать поради всякі,та не ті!
За це дитя сказати мушу-
Його маленьке серденько кричить!
А значить,воно має ДУШУ!
Не ви її дали! То замовчіть!
І з Господом про це не загравайте,
Безбожники панове і пані!
Ви маєте своїх дітей? То майте!
А хто не хоче-принесіть мені.́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421651
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 29.04.2013
автор: СУЛ