Якшо говорити до тебе тихо
уривчасто
крикливо, стогнати, кричати, вбивати
і вбити
ти виживеш.
Бо такі як ти не здихають
вічно молоді, вічно п'яні
вічно затрахані життям
і шо з цього? до сраки ці маки
і ці безсонні вогні-ночі
де простором в очі і крилами в птахи
до сраки ці трамваї і колії
вагоні і провідниці у серце і мозок
до сраки портові загони, вагони, тютюн і валізи
і бляді
й Боги і Богеми
до сраки цей океан миттєвостей
веснилітакохання-зітханняжиття-буття
і ти до сраки, зі своїми очима, губами, птахами,
і я
до сраки
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421502
Рубрика: Поетичний, природний нарис
дата надходження 28.04.2013
автор: La Presse