Не романтична є людина,
А я романтик є на жаль,
Для мене є важка хвилина,
І іноді зайде печаль.
Ніяк її не роз’єднаю,
Ніяк її я не порву,
Гармонію в душі плекаю,
І часто мріями живу.
А в тій країні де немає
Краплини навіть співчуття,
Де вільно птаха не літає,
Романтику важке життя.
Не романтична є людина,
Романтиком уже не будь,
Романтик зараз, мов тварина,
Він є беззахисним мабуть.
Це є філософ, це шукач
Того, чого ніде немає,
Немов футбольний він є м’яч,
Що атмосферу випускає.
Не ті тепер уже часи,
Не той період, щоб любити,
Бо затягли всі пояси,
І йдуть на ворогів робити.
А я, романтик, пропаду,
Таких життя не розуміє,
На серце квітку не кладу,
Бо квітка ядовитим гріє.
Чи ці думки я поміняю?
Бо я заплутався уже,
І що найбільше поважаю
Мене, чомусь, не береже.
13.07.2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421469
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 28.04.2013
автор: Назарій Андрійчук