То голос був. Він звав утішно.
Казав мені: * Іди сюди,
Залиш свій край глухий і грішний,
Покинь Росію назавжди.
Я кров від рук твоїх відмию,
Із серця вийму чорний стид,
Я новим іменем покрию
Біль від поразок і від кривд*.
Та вивірено і спокійно,
Руками я замкнула слух,
Щоб мови цеї звук негідний
Не осквернив скорботний дух.
А.Ахматова 1917 сентябрь
Мне голос был. Он звал утешно.
Он говорил: * Иди сюда,
Оставь свой край глухой и грешный,
Оставь Россию навсегда.
Я кровь от рук твоих отмою,
Из сердца выну черный стыд,
Я новым именем покрою
Боль поражений и обид*.
Но равнодушно и спокойно
Руками я замкнула слух,
Чтоб этой речью недостойной
Не осквернился скорбный дух.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421369
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 28.04.2013
автор: @NN@