Я люблю тебе Боженьку,-молиться ввечір дитина.
Тобі дякую,що ти даруєш дарунки мені.
Що з"явилась сьогодні у матінки вільна хвилина,
І вона прочитала казки,найгарніші вірші.
Я молюся за них,хочу в тебе просить допомоги,
Щоб вони розуміли,що в житті є для них головне.
Щоб мені не звернути ніколи з св"ятої дороги,
Щоб всі були живі і здорові.Напевно-це все.
Ти ж бо знаєш,за кого тебе я Господь попросила,
За всіх рідних моїх.Я молюся сьогодні тобі.
Я б до тебе Господь мій у гості щоденно ходила,
Я б молитви усі доносила у своїх душі.
-Що ти плачеш,маленька,чом сльози падуть в твою душу?
Я зробив,що ти хочеш.Хіба я тебе підводив?
-Я питання задати тобі одне Господи мушу.
Хто за тебе у тебе свої молитви відмолив?
Ти усім помагаєш,ти певно вже совсім старенький,
Хто тобі допоможе,хто втішить і сум відбере?
О мій Боже!Мій Боже...О Господи мій дорогенький,
Хто за тебе молитви у світі цім білім складе?..
На колінах стоїть пятирічна маленька дитина,
Молить Бога за Бога,бо в нього в житті стільки справ.
-Я ще зовсім маленька.Та знаєш,мій Боже-повинна
Помолитись за тебе сьогодні...Завжди...Щоб ти знав...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421317
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 27.04.2013
автор: Відочка Вансель