Послухай вечір – вечір не брехатиме.
Бо правду взагалі говорять тільки вечори і очі.
Кожна людина, яка хоча б колись літатиме
Знає собі, чого вартують брудні дні і чисті ночі.
І небо слухай . Трохи неба май завжди в руці.
Небо для мрійників – як віра для невиліковно хворих.
Усі свої припалі порохом бажання і обітниці
Не затинаючись, пусти туди, де завжди вірять зорі.
Питай у моря. Море знає в світі майже все.
У моря правда є, а правда - щось таке,яке не тоне.
Кажи грозі. Гроза , як не забуде, віднесе
На край, а край не знає заборони.
А люди що? Оті, які не бачать своїх гір,
Своїх небес в зірках і свого моря
Із відданістю палача засудять твій "зіпсутий" зір .
Ти слухай вечір – хай собі говорять.
[b][/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421250
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.04.2013
автор: Ірена Юрковська