Я посміхатись перестала,
Морозний вітер губи студить,
Що ж, на надію менше стало,
На о́дну пісню більше буде.
І пісню цю віддам, неволі,
На сміх, на розпин, на поталу,
Душа зайшлася гострим болем,
Бо про любов я промовчала.
А.Ахматова 1915 *БЕЛАЯ СТАЯ*
Я улыбаться перестала,
Морозный ветер губы студит,
Одной надеждой меньше стало,
Одною песней больше будет.
И эту песню я невольно
Отдам на смех и поруганье,
Затем что нестерпимо больно
Душе любовное молчанье.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420951
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 25.04.2013
автор: @NN@