Легкий аромат парфумів на тілі,
Солодко-терпкий післясмак на губах...
Ми вдвох на пероні,немов онімілі,
Не бачимо сенсу в стандартних словах.
В нас погляд і потяг...В нас мить до розлуки,
А хочеться разом втекти світ за очі.
Мене забере, під устрашливі звуки,
Той потяг у даль,а я ,мабуть ,не хочу...
Не хочу з твоїх рук свої забирати,
Не хочу з плеча підніматись і йти,
А хочу посидіти і помовчати...
Щоб в світі лишились я,тиша і ти.
Між нами щось дивне,щось незрозуміле-
Це вже і не дружба,та ще й не любов.
Це просто маленькі мурашки по тілу,
Легенький наркотик,підмішаний в кров.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420724
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.04.2013
автор: Усміхнено-заплакана