ВВЕЧЕРІ
Дзвеніла музика в саду
Таким невиплаканим горем.
І свіжо, гостро пахли морем
На таці мідії в льоду.
Він лиш сказав: * Я вірний друг! *
Торкнув легенько одяг мій.
О, як несхожий на обійми.
Цей дотик випещених рук.
Так гладять кішок; - * Боже мій*,
І роздивляються струнких наїзниць...
І ли́́ше сміх в очах спокійних
У вій обрамі золотій.
Тужливі скрипок голоси
Співають, тягнуться за димом:
* Благословенні небеса -
Ти вперше, наодинці з милим.*
А.Ахматова 1913 * ЧЕТКИ *
ВЕЧЕРОМ
Звенела музыка в саду
Таким невыразимым горем.
Свежо и остро пахли морем
На блюде устрицы во льду.
Он мне сказал: * Я верный друг!*
И моего коснулся платья.
Как не похожи на объятья
Прикосновенья этих рук.
Так гладят кошек или птиц,
Так на наездниц смотрят стройных...
Лишь смех в глазах его спокойных
Под легким золотом ресниц.
А скорбных скрипок голоса
Поют за стелющимся дымом:
* Благослови же небеса -
Ты первый раз одна с любимым *.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420649
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 24.04.2013
автор: @NN@