Ми залежні від всього,ми залежні від світу.
Запитай в глухого, чи є в стерильних діти?
Чи є у когось шанс вижити у війні,
Де повний декаданс і гниль в середині?
Потрібно геть тікати, і чим далі, тим краще,
Запитаєш: "Нащо?" - Щоб не дістали пащі!
Та, як відомо, ошийник, лиш пустить погуляти,
Ти, мабуть, бути звик прив'язаним до хати!
Нас не треба вбивати, ми вимремо самі,
Ротів не зашивайте, бо ми і так німі,
Ніхто і ні до кого діла не хоче мати -
Сусіда згниє тіло, а ти й не будеш знати.
Я бачу, за вікном йдуть постійні війни,
Спить летаргічним сном, не турбуй країни.
Лише, коли скінчаться боєприпаси-люди,
Вони чогось навчаться, та надто пізно буде!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420392
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 23.04.2013
автор: Jim Drake