Вітрисько
Вітрисько рвучко вилетів з-за рогу
Та порох чортом в колі закрутив.
Уже за мить підмів курну дорогу
І капелюх вздовж неї покотив.
Він бив у груди, шарпав за волосся,
За ногавиці тіпав наче пес.
Тоді подумав, так мені здалося,
Що він мене підніме до небес.
Щосил пручався і шукав опору,
Кумедно з боку виглядало це!
Поцупив капелюха, тож не скоро
Насуну криси низько на лице.
14.04.2013 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420273
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 22.04.2013
автор: Мирослав Вересюк