Якось жінка чоловіка за барки' узя'ла-
Огородика садити дуже забажала:
- Ми картоплю полюбляєм, купуєм постійно,
Що,не зможемо зростити її самостійно?
- Ех, грядки... Пропало літо- промайнула дума-
Треба щось таке придумать... О! Піду до кума!..
Десь до вечора тривала та "кумівська рада",
Ось з порогу заявляє він дружині радо:
- Ми порадились із кумом, довго міркували,
І на двох в селі городик заарендували.
Тільки ж в тебе манікюри, і здоров'я кволе,
Та й кума в нас теж слабує- доле наша, доле!..
Ми удвох, разом із кумом, огород посадим...
-Ой, які ж ви молодчинки!- каже жінка радо...
***
Ціле літо кум із кумом весело гуляє,
Із зарплати копійчину справно відкладає.
І пишаються дружини- ще б пак- роботяги!
Ще не бачили такої до роботи тяги:
Тільки вільна десь годинка- вже куми на дачі.
Без жінок все підгортають, бризкають в придачу.
А "городники" тим часом, також не бідують-
Пиво п'ють собі, гуляють- просто розкошують...
***
Ось прийшла пора осіння- час врожай збирати,
Узяли куми- хитрюги складені зарплати,
І картоплі накупили- стане на всю зиму,
Можна більше не тягати з ринку й магазину...
Чоловіченька жаліє і хвалить дружина:
- Бачиш, тепер зекономим якусь копійчину.
Ти у мене- просто диво! Такий роботящий,
А я, грішна,все вважала тебе за ледащо...
А картопля ж то смачнюща із своєї грядки!
Чоловік собі киває, чисто для порядку:
- Так, вродило в нас із кумом- що там говорити,
Думаємо на те літо знову повторити...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420054
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 21.04.2013
автор: Любов Ігнатова