***
Перейдено давно усі краї,
Котрі лиш можна в світі перейти.
Вже й діти рідні, наче не свої,
Ламають кревні пам'ятні хрести.
Без поминальних і жертовних служб
Трощать останні просвіти видінь
Богів своїх і янголів, до нужд
Незмірно-ницих човгаючи в тінь...
І тільки мати молиться, дарма,
Що склепи сиві порожніють он,
Де надостання віра полягла
Під супровід осквернених ікон.
Все молиться й чекає, що прийде
Іще світання з-поза меж отих,
Де розлилося плесо несвяте
І діти рідні схожі на чужих...
(9.04.13)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419602
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.04.2013
автор: Леся Геник