Застиг в пірїнці журавля,
до тебе мамо рідна лину.
Хтось в лузі скатерть застеля,
розсипав Пролітень перлини.
Буяють в зелені гаї,
на струнах арф веселка грає.
І живлять землю ручаї,
життя в красі відпочиває.
.
Душа додому поспіша,
лечу в хмаринках на світлину.
Волинь моя, моя душа,
люблю тебе я до загину.
Зачахне річка без джерел,
і сохнуть віти без коріння.
Коли я дома, - я орел,
бо я тут виріс із насіння!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419087
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.04.2013
автор: Дід Миколай