Мереживо бузку

Бельканто  ластівки,  мінор  верби  над  ставом
І  тенор  лебедя.  Так  щемно,  любо,  славно,
Що  світом  правлять

Мелодія  трави,  що  виросла  під  тином,
І  пісня  журавлів,  які  світами  линуть,
Бо  скоро  –  травень.

         І  спалах  крокусів,  посаждених  торік,
         Й  піжама  бджілки,  що  усілась  на  поріг.
         Весна  спішить.

Ще  лід  –  на  озері.  Та  бути  там  недовго.
Пташина  на  гіллячці  зиркнула  так  строго:-
Гніздечко  вити!

Розпушив  хвіст,  танцює  круг  голубки  голуб.
Біжить,  лоскочучи  хмарки,  задерши  полу,
Веселий  вітер.

         Бруньок  бузку,  що  розірвуться,  феєрверк
         Мережить  світ,  з  лиця  якого  смуток  стер
         Лише  за  мить!

/Як  ілюстрацію,  додаю  свій  малюнок  кольоровими  олівцями/

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419030
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 17.04.2013
автор: Ліоліна