Я знаю одну щиру людину,
У всякому разі, на це сподіваюся,
Можливо на чверть чи на полову,
Та він все одно серед вас виділяється.
Я чула той голос, я бачила очі
Хтось скаже: «У цьому щирості немає»,
А я, як дурненька, вірю охоче
І все це, здається, мене поглинає.
Хотіла би знати шкідливі звички,
Бачити в вікно, як він йде на роботу,
Говорити на прощання якісь дурнички,
У погляді бачити тепло і турботу.
Я б була як вірний і приязний друг,
Раділа б за діток його і дружину,
Мені все одно, що буде навкруг,
Залиште лиш щирості, хоч половину
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418993
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.04.2013
автор: Яна Янчік