НІЧ*

Я  відчуваю  ніч.
Вона  так  тихо,  тихо
Прийшла,  підкралася,  заполонила.
Приспала  гамір,  тишу  розбудила,
До  ніг  моїх  зірок  жбурнула  вихор,
І  закружляла  разом  з  ними  у  танку,
І  ковдру  сну  сріблясту  та  тонку
Накинула  мені  на  очі.
Та  дарма  все,
Я  спати  ще  не  хочу,
Я  хочу  бачити  оте  ніщо  й  нічого,
Що  за  вікном  моїм,  і  що  то  за  дорога?
Куди  веде?  І  де  вона  скінчиться?
По  ній,  як  човен,  місяць  плине
В  світи  казок,  у  чарівну  долину,
Де  спочиває  синя  птиця.
Мені  б  за  нею,
Та  боюсь  злякати,
Бо  вдарить  крилами  і  полетить
За  гори,  там  де  срібний  край  лежить.
А  я  лишусь    в  полоні  ночі...
Реальність  це?!.  Заплющу  очі...
І  ранком  буду  снить.

1990

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418566
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 15.04.2013
автор: @NN@