Вернутись... Якось би вернутись... Хоч раз щось правильно зробити!
Лишити мрію в снах далеких, а в ріднім домі - просто жити.
У хмарах більше не літати, на землю стати твердо-твердо:
Одній завзято ряст топтати, а іншій - криги бити вперто.
Зустрілись знову. Знову - нові. Засмагла льодяна царівна,
Й замерзла сонячна принцеса. Знов усміхнулись. Ненаївно.
Ось середина. Ось, коштовна. Секунда щастя, далебі.
Вони зостались вдвох назавжди - у радості і у журбі.
Стежки зникали мерехтливо, і кожна визнала сама:
Кохання, дружба - ось важливе, а добре там, де нас нема.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418315
Рубрика: Поема
дата надходження 14.04.2013
автор: Хвостатий Їжак