Все знову в мені сплелося:
Реальність і відчуття,
Нічого не відбулося –
Це віршів чужих життя.
В чужих я віршах побачив
Кохання чомусь своє,
Яке вже ніщо не значить,
Бо доля за зраду б’є.
Я міряю наче одяг
Красу із чужих довкіль.
Пронизує наче протяг
Чужого кохання біль.
Тривожить – а ти не ліпший?
Хвилює – ти ще живий?
І серце у власні вірші
Вкидає свій щем терпкий.
І серце сильніше стука,
Іще голосніше б’є,
Бо вірші чудова штука,
Коли в них натхнення є.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418214
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 13.04.2013
автор: Мірошник Володимир