Дивлюсь на усміхнені лиця,
На фотах буяє життя,
І кожна картинка іскриться,
Подією згаслого дня!
Іду по піщаній дорозі,
Для вчительки квітка в руці,
А мама стоїть на порозі,
Усмішка горить на лиці.
Вона така горда сьогодні,
Дитина іде в перший клас
І стелиться доля Господня,
За щастя молилась не раз!
А ось уже я і підліток,
На плечі спадає коса,
Між яблунь, уквітчаних віток
Усмішка- дівоча краса!
Сіяю в своїй білій сукні
І стільки в усмішці добра!
Минулись дівочії будні,
Вже більше не буду сама!
Тулю ось рожеве пташатко,
Воно відкриває уста,
І п’є молочко не з горнятка,
А грудь у свій ротик взяла!
Стою- горда, радісна мама,
Рукою махаю донці,
І знову стара панорама,
Вона- в білій сукні й вінці!
Ось так йде життя оборотом,
Що вже відбулося, прийде!
А спогад на знімках зі злота,
Всміхається й завжди живе!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418111
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.04.2013
автор: горлиця