Облийте мене холодною водою,
Чи натягніть ту сорочку,
Що з довгими зв'язаними рукавами,
Щоб я не зробила нічого з собою,
Думаючи про нього ночами...
Мені так хочется видирати з голови волосся,
І до шрамів нігтями дерти шкіру -
Вчора втримать себе все ж вдалося,
А, що сьогодні вдасться, чомусь, мало вірю...
Привяжіть мене до ліжка!
Я знаю, це мало допоже,
Я себе боюся, як тіні кішка...
Моє тіло на все спроможне!
Привяжіть мене міцно до ліжка!
Безсонні ночі стали нестерпні,
І повний місяць, ніби сміється...
Прив'язане тіло сильно терпне,
Але протриматись всеж вдається...
Я не хочу пити пігулки!
Я не бажаю від цього рятуватися!
Просто зв'яжіть мені міцно руки,
І все станется так, як мало статись!
Я знала, що помру від божевілля...
Із серцем вирваним власними руками,
Довколо без вибору - просто прірва...
Голова болить від думок ночами...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417609
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.04.2013
автор: Юля Новохацька