Понад річкою широкою
Ростуть верболози
Йде дівчина чорноброва,
Втираючи сльози.
Втерла очі чорноокі,
Змахнула рукою,
Дуже гарная дівчина
З русою косою.
А на зустріч козак їде,
Коня напувати,
Здрастуй мила, чорноброва,
Щось маю казати:
-Ой чому, ж ти дівчинонько,
Голосно голосиш?
Чому ж ти моє серденько,
Мене не запросиш?
- Добрий день мій, козаченьку,
Мовила дівчина-
Щиро,гарно усміхнулась,
Низенько вклонилась.
Покохала я навіки
Хлопця молодого,
Дуже гарного, милого,
Козака міцного.
-Давай підемо, кохана,
Коня напувати,
Скоро будемо з тобою,
Весілля справляти.
Ой, козаки - козаченьки,
Не ходіть поводу,
Не давайте дівчинонькам
Бачить вашу вроду.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417538
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.04.2013
автор: Ярмульська Галина