ДЕРЖАВА І ДЕРЖАВНА МОВА
« Ми - українці! Це – наша земля!»
Вячеслав Чорновіл
Деякі політичні сили піднімають питання про надання російській мові статусу офіційної у регіонах компактного проживання етнічних росіян в Україні, або навіть другої державної.
Для підведення правової основи під цей намір використовуються посилання на європейське законодавство, приклади двомовності у деяких країнах Європи, Канаді.
Придивімося пильніше, глибше до мовної ситуації в деяких з держав.
У Швейцарії, наприклад, існують чотири рівноправні державні мови. Це стало можливим і законним тому, що конфедеративна держава Швейцарія утворена групами від чотирьох народностей, разом з їх власними мовами і територіями.
Відомо, що більшість країн світу мають багатонаціональне населення.
Серед них є такі, як США, Канада, Австралія, де корінні етноси (індіанці Америки, бушмени Австралії) не відіграють вирішальної ролі в житті своєї країни, а панівне становище там займають представники інших націй, які прибули з інших земель. Питання про державну мову у таких країнах вирішується відповідно до мовної належності більшості населення, так би мовити, шляхом голосування, а, часом, і колотнечі.
Інші поліетнічні народи, а таких більшість у світі, мають корінну, титульну націю, яка одвічно живе на своїй території, має свою мову, вікові культурні традиції.
У таких країнах, до числа яких належить й Україна, питання про державну мову не може вирішуватися залежно від мовних уподобань тих, хто прибув для постійного чи тимчасового перебування з інших країн. Тут мова лише корінного етносу має неспростовне право бути державною. Ні про яку двомовність у цьому випадку не може бути й мови.
В Російській Федерації присутні національні утворення, котрі мають свої мови і мешкають на власних, що одвічно належали їм територіях. Тому у таких територіально─національних утвореннях функціонують як офіційні їх рідні мови. Але, звернімо увагу, державною в Російській Федерації є лише одна ─ російська мова!
Ті громадяни України, котрі мають російське етнічне походження , не мають в Україні своєї власної, етнічно належної їм території, тому російська мова не може претендувати тут ні на статус другої державної, ні офіційної у регіонах компактного проживання етнічних росіян на території держави Україна. Російський етнос вже має і територію, і державу , де неподільно панує їх власна ─ російська мова. І не зовсім толерантно влаштовувати Росію на території іншої держави, якщо там облаштувалася певна кількість етнічних росіян… Недобре « ходити зі своїм статутом у чужий монастир».
Національні меншини в Україні мають право на користування і вільний розвиток своїх рідних , або будь-яких інших мов у вільному спілкуванні між людьми, літературі, мистецтві, навчанні у недільних школах, але обов‘язково поза : державною освітою, офіційним діловодством, судочинством, мовою у війську, офіційними висловлюваннями у державних органах, установах, закладах.
Деякі народні депутати України висловлюються під час пленарних засідань ВР України російською мовою - «з поваги до їх російськомовного електорату». Тоді обранець від румунськомовної, наприклад, общини, що компактно проживає на території України, може висловлюватись у Верховній Раді України своєю - румунською мовою… Депутат від татарського народу, тим паче, - татарською… - і держава УКРАЇНА розчиниться, зникне через зникнення державної мови корінного етносу.
Такі народні депутати не хочуть зрозуміти, що висловлюючись у Верховній Раді України російською мовою з поваги до свого електорату, вони поводяться з неповагою до всіх інших виборців, розривають країну, протиставляють її частини. Вони тим самим порушують закони України, основний закон – Конституцію, принижують гідність корінної нації.
І якщо « можна» ввести в Україні російську мову, як другу державну (з поваги до російськомовної частини електорату) , то тоді «можна» прийняти і другий – російський державний прапор, і гімн, і герб… .
Один з народних депутатів України на засіданні ВРУ повідомив, що україномовні класи в московській загальноосвітній школі не заповнені учнями, бо українці, котрі постійно мешкають в Росії, не бажають віддавати своїх дітей в україномовні класи… І мудро чинять! Навіщо українцеві в Росії академічна, базова україномовна освіта?! Як він впишеться з нею у російськомовний соціум Росії? То чому ж частина етнічних росіян в Україні так настирливо вимагають російськомовної державної освіти в Україні?! – вони прагнуть витіснити з ужитку українську мову в Україні і тим знищити саму українську націю!.. Бо без мови не існує нації – це розуміють всі…
Деякі фашисти, під час окупації України, справляли нужду просто з ганку, не зважаючи на присутність жінок і дітей, бо вони не вважали нас за людей, нікого було соромитись… Нардепи, котрі висловлюються у Верховній Раді суверенної України російською мовою, також не вважають українців за людей – представників суверенної держави… Немає з ким рахуватись… Це – вища форма відвертого цинізму!
Не націоналісти використовують мовне питання для загострення протистояння між регіонами України. Якраз група антиукраїнськи налаштованих політичних сил де-факто нахабно, цинічно, по- завойовницьки не визнають Україну як суверенну державу, де присутня автохтонна нація , нація, що одвіку проживає на цій своїй території, має свою древню мову, культуру і переважає за кількістю жителів країни. Це ображає свідомих українців (на жаль їх мало, інакше така ситуація з мовою не могла б і виникнути) і вони енергійно заявляють свій протест, подаючи приклад іншим, як потрібно жити у честі.
Всім, в усьому світі має бути зрозумілим, що у етнічних українців, окрім України, немає іншої землі, іншої країни, де може безроздільно панувати їх єдина, Богом їм дана українська мова. Цього « не розуміють » лише ті, хто принципово, брутально, агресивно не визнають існування самої СУВЕРЕННОЇ УКРАЇНИ.
Олександр Штань, м.Чернігів
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417358
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.04.2013
автор: aleksandr.s1938