Нерви змушують взяти сигару,
Й розчинити в диму свою злість,
Бо набридли від тебе удари,
Що так ранять мене в повний зріст.
Наче голкою тихо проводиш
По незгоєних р́убцях моїх,
І круг пальця мене знову водиш -
Собі в радість, а людям - на сміх.
І словами, як попелом в очі,
Ти затьмарюєш дійсність більмом,
І наївні бажання жіночі
Запиваєш ігристим вином...
Знаєш, нерви не стали на місце -
Може вправить мене алкоголь?!...
Я кохала тебе, та найгірше -
Через тебе втрачаю контроль.
//10.04.13//
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417286
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.04.2013
автор: Marisong