Йду конем. Крізь шерегу юрби – уперед!
Бо набридло топтатись на місці.
Несподіваним гостем – на званий бенкет
У напівнезнайомому місті.
Напіврадий і напіврозгніваний люд.
Цілковито всіх сповнює – подив:
В зал, де в келих шампан тільки обраним ллють,
Так ніколи й ніхто не заходив!
Крок туди, де зненацька затих саксофон,
Щоб, з-за вуха діставши сопілку,
Розтрусити химерний людський напівсон
І в цім залі утнути – [b]гагілку[/b]!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417133
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.04.2013
автор: Василь Задорожний