*
Знов буяла весна, і проміння лягало, мов струни,
Цвіли вишні в саду, як наші серця молоді.
А хвилі по полю втікали, мов радісні вруна,
І зорі сіяли, як очі твої голубі.
П-В:
Ти для мене, кохана, неначе напровесні квітка,
Ти жадана завжди і у цьому напевно вся суть.
Ми з тобою у парі навічно, як лебідь й лебідка,
Дай, кохана, до серця тебе ще хоч раз пригорну.
*
Вже були на крилі наші діти,омріяні в долі,
Відлітали на час, щоб обрати свій шлях у житті...
Зародили хліба, зародили хліба в нашім полі,
І колосся запахло, наче коси твої золоті.
П-В:
*
В моїм серці, кохана, ти -завжди весна вічно юна,
В моїм серці, кохана, тебе не змінили роки!
Ти для мене, кохана, - назавжди - назавжди красуня,
Бо в очах твоїх, мила, ще й досі сіяють зірки!
П-В:
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416717
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.04.2013
автор: Любов Ігнатова