Я доторкнусь до клавіш свого болю
Й зірву із серця вицвілу печать!
Озвучу ці надривні нотки жалю,
Що вже несила в закутку тримать.
Я доторкнусь до клавіш свого болю...
І робуджУ дрімотну тишину!
І відпущу свою тугу на волю,без остраху...
Й з полегкістю зітхну...
...Можливо хтось зуміє прочитати
У цьому танці пальців-щось своє
І розчинитись в сутінках кімнати
Забувши на хвилину все сумне...
Забувши про колючу диво-схему
Нам незбагненних планів і подій
Й розірве ще сьогоднішню систему
І закарбує в пам'яті своїй...
Я доторкнусь до клавіш свого болю
І відізветься змовчане нутро!
Я доторкнусь...зумію!
Я загою...
Й самотнім ехом в світі віддихну...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416569
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.04.2013
автор: Христина Рикмас