Не зовсім тими барвами наповнилось життя,
Якими малювалося в юнацьких мріях.
Та серед затхлості буденного сміття
Сім'я мене промінням щастя гріє.
Спасибі вам за те, що ви у мене є,
Що саме вас мені подарувало небо:
Дві доні і коханнячко моє -
Нічого іншого для щастя і не треба.
[i]18.08.2009[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416399
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.04.2013
автор: Роман Селіверстов