Все не те… Все не ті…
Хоч достойні. Прості.
І уважні. І щирі неначе…
Та душа не лежить!
Як же поруч з тим жить,
Біля кого
СерЕдина плаче?..
І нема нарікань…
Тихе плесо зітхань
Я змінила на бунт навігацій
В бурнім морі життя
(Щоб знайти забуття
Хоч в царині
Одвічних абстракцій).
Я - не віник в кутку…
Не піджак на гвіздку…
І не кепка на верхній полиці.
В мене тіло, душа,
Думка власна і… шарм…
І для мене
Важливі… «дрібниці»…
Тож «не те» і «не ті» -
Не в моїй пишноті,
А в бажанні лишатись собою.
Як любить, то любить!
Як тужить, то тужить!
Якщо «в омут»,
То лиш - з головою!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416360
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.04.2013
автор: Катерина Шульга