Навіщо було так робити?

Навіщо  було  так  робити?
Навіщо  було  тобі  це?
Лиш,  щоб  із  пантелику  збити?
Чи  просто  зіпсувати  геть  усе?

Мені  збрехати  сорому  хватило.
Образити  і  ніби  нічого  й  не  було.
І  зникнути  з  життя  квапливо,
Аби  забути  все,  щоб  не  було.

Моєї  гордості  достатньо,
Аби  без  тебе  не  страждать.
Витримаю  усе  мужньо,
Аби  більше  так  не  довірять.

Ти  мені  більш  ніж  друг  не  будеш.
І  не  варто  будувати  марнії  стежки.
Бо  ти  по  них  пройти  не  зможеш,
А  я  розвішаю  повсюди  ланцюжки.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416224
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.04.2013
автор: Вероніка Стрельченко