Нервовий бач сусід попавсь.
Ну просто скажу – псих.
Курити вийшов на балкон.
А там – мої труси.
Такий підняв відразу крик.
Хоч стій, а хоч ридай.
Носив, як прапор, ті труси.
Аж страх, який скандал!
Прибігли люди. Я прибіг.
Назад їх попросив.
- Ну що такого? – кажу всім. –
Оце мої труси.
Я - Вася, зверху ваш сусід.
Чого ж кричати так?
Причина, бачте, тут одна.
Банальна і проста.
Сказать щось інше я не встиг.
Всміхнувсь лише: « Ги-ги».
У ньому ж більш, як сто кіло.
Ще й битої ваги…
Почув мене хвилин за п’ять.
Губу розбивши й ніс.
- Чого ж відразу не сказав,
Що вітер їх приніс? …
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416155
Рубрика: Гумореска
дата надходження 06.04.2013
автор: Віктор Насипаний