Сумлінний вечір, колорит -
Я пам'ятаю зустріч нашу...
До тебе липнув, мов магніт,
Вином наповнюючи чашу.
Тримав за руку й говорив
Слова відверті, легковірні...
Чуттєвий жадібний порив
Глумився з мене неймовірно.
У очі падала лиш ти,
Я здався легко, без опори...
І тут надумала піти
Спонтанно, тихо, ілюзорно.
У міру холоду й тепла
Весняно-зимнього контрасту
Так непомітно утекла,
Зоставшись привидом неясним...
(10.02.2009.№88)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415629
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.04.2013
автор: Вадим Косарєв